365 днів Незламності

Сьогодні 24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.

Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення українського народу. Російська держава й її ідеологія рашизму, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню.

Не маючи спроможності перемогти на полі бою, росія вдається до обстрілів українських міст. Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні гуманітарну катастрофу та хаос, знищити економіку та позбавити міста життя.

Масові розстріли, депортації, знущання з цивільного населення, різанина в Бучі, Ізюмі, масове знищення людей у Маріуполі , воєнні злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували світ.

Повномасштабний напад росії пришвидшив згуртованість української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ росії вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України, в загонах територіальної оборони та масового волонтерського руху.

У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти навали росї. Але за рік великої війни Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні у Харкові та Херсоні наступальні операції.

За рік, що минув від початку війни, український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

На завершення варто сказати : «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

Сьогодні на моїй землі іде війна,

Стріляють танки і ревуть гармати.

Сповита горем, в чорному вбранні,

Сльозами вмилась не одна вже мати.

Найкращі з кращих падають від куль,

Грудьми своїми землю прикривають.

Сумним набатом в селах і містах,

Звучать слова: « Герої не вмирають!»

Вони живуть навіки у серцях

І в пам’яті народу України.

І не дозволять нашим ворогам

Перетворить Вітчизну на руїни.

Ми вистоїм. Здолаємо катів,

Як маків – цвіт розквітне Україна!

На тих місцях, де йдуть тепер бої,

В земнім поклоні схилиться калина.

С. Чабан.

Кiлькiсть переглядiв: 17

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.